Правила содержания животных в городе Винница.

Выдержки из «Правил благоустройства территории города Винница» (Утвержденные решением городского совета от 01.03.2011г.  № 104). является местным нормативно-правовым актом, требования которого обязательны для исполнения.

6.16. Вимоги щодо утримання тварин

6.16.1. Правила утримання тварин розроблені у відповідності з чиним законодавством України.

6.16.2. Ці правила поширюються на підприємства, установи, організації, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, громадян, крім установ Міністерства оборони, Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ України.

6.16.3. Підприємства, установи, організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, громадяни — власники собак, котів і інших тварин зобов’язані суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил їх утримання при умові обов’язкового забезпечення безпеки людей.

6.16.4. При додержанні вимог цих Правил дозволяється утримувати:

1) Кількість тварин залежить від розміру та стану житлової площі помешкання, відповідно до ветеринарно-зоогігієнічних вимог, в яких проживає одна сім’я, а також у будинках, що належать громадянам на правах приватної власності. У квартирах, де проживає кілька сімей, допускається тримання собаки або кота лише за згодою всіх мешканців квартири.

2) Собак, котів і хижих тварин — у «Зоокутках», «Живих кутках», освітніх, санаторно-курортних і оздоровчих закладів з дозволу санітарно-підеміологічних і ветеринарної служб.

3) Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

4) Спеціальні місця (майданчики) для вигулу тварин визначаються у встановленому порядку з урахуванням санітарних норм та правил;

5) Місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

6) Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

7) Перевезення тварин у транспорті загального користування здійснюється відповідно до правил перевезення тварин у транспорті загального користування.

8) При поводженні з тваринами не допускається:

а)використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

б) примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

в)нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

г)використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

9) При проведенні больових процедур обов’язкове застосування знеболюючих препаратів;

10) Забороняється:

а) розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;

б) розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;

в) примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків

використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання;

г) проведення генетичних змін на тваринах;

д) застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;

є) інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

11) Органи внутрішніх справ (патрульно-постова служба та дільничні інспектори міліції) здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.

12) Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження.

Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах:

а) жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;

б) забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

в) заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.

г) заборона жорстоких методів умертвіння тварин;

д) відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;

13) Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах,ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

14) Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

15) Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи діб з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.

16) Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

17) Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

18) Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку — після 22-ї години).

19) Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.

20) Виловлені бродячі домашні тварини протягом п’яти діб з дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.

21) Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

22) У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

23) Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

24) Власники зобов’язані протягом тридцяти діб утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

6.17. Власники або утримувачі собак, котів та інших тварин

зобов’язанні:

6.17.1. Щороку реєструвати /перереєстровувати/ собак, котів та інших тварин віком від двох місяців і більше та проводити щорічне обов’язкове щеплення проти сказу.

6.17.2. Реєстрація проводиться в підприємствах та організаціях житлово-комунального господарства, ОСББ по місцю проживання власника або утримувача, або у відповідних органах самоорганізації населення.

6.17.3. Щороку проводити реєстрацію /перереєстрацію/ великої рогатої та дрібної худоби і коней, їх щеплення проти «сибірки», необхідні діагностичні дослідження на інфекційні хвороби. Реєстрація проводиться відповідними підрозділами санітарно-епідеміологічної служби.

6.17.4. Щороку доставляти собак, а у випадках, коли ветеринарна служба визнає за необхідне — також і котів, у ветеринарну установу для огляду, імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок.

6.17.5. Тримати собак для охорони підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності інших територій на прив’язі або в спеціально обладнаних приміщеннях (вольєрах).

6.17.6. Про наявність собак застерігати відповідною табличкою, що вивішується на огороджену територію (при вході) та встановлювати дзвінок.

6.17.7. Не допускати, щоб собаки, коти забруднювали квартири, сходові площадки та інші місця загального користування в будинках, дворах і на вулицях.

6.17.8. Про захворювання собаки, кота чи хижої тварини негайно повідомляти ветеринарну установу.

6.17.9. Здавати старих і зайвих собак і котів у відповідну визначену виконавчим комітетом міської ради організацію, яка здійснює вилов бродячих та хворих тварин.

6.17.10. Негайно повідомляти заклади охорони здоров’я і ветеринарної служби про випадки укусу або травмування собакою, котом чи хижою твариною людини, або домашньої тварини.

6.17.11. Виводити собак на вулиці та інші території загального користування / з обов’язковим забезпеченням безпеки людей/ тільки на короткому повідку і в наморднику крім собак дрібних порід, на яких у реєстраційних посвідченнях зроблено відповідну відмітку.

6.17.12. Перевезення собак і котів усіма видами громадського транспорту з додержанням Правил, діючих на даному виді транспорту, при обов’язковому забезпеченні безпеки людей і наявності намордника, короткого повідка.

6.17.13. Вигулювати собак в місцях, спеціально відведених та облаштованих для цієї мети підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства, ОСББ або виконкомом міської ради.

6.17.14. Особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:

а) забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

б) дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

6.17.15. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

6.17.16. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:

а) безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

б) безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

в) безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

6.17.17 Дозволяється утримувати:

а) домашніх тварин — у квартирах, де проживає кілька сімей, — лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;

б) домашніх тварин — у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив’язі або без неї;

в) домашніх тварин — юридичними особами: для охорони — в обладнаних приміщеннях або на прив’язі; для дослідної мети — у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках.

6.18. Власникам або утримувачам собак, котів та інших тварин

забороняється:

6.18.1. Утримувати собак, котів і хижих тварин не зареєстрованими.

6.18.2. Утримувати собак і котів у місцях загального користування /коридорах, підвалах, на сходових площадках, горищах, тощо /.

6.18.3. Продавати собак, котів та інших тварин у невстановлених для цього місцях.

6.18.4. Жорстоко поводитись з собаками, котами та іншими тваринами, залишати бездоглядними, або безцільно знищувати їх.

6.18.5. Викидати трупи собак, котів та інших тварин, або захоронювати їх у невідведених для цього місцях.

6.18.6. Відвідувати з собаками магазини, підприємства громадського харчування, об’єкти соціального, культурного та побутового призначення.

6.19. Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість

6.19.1. При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов’язана:

а) дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

б) надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

в) забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;

г) забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками;

д) забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

є) негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам;

ж) негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;

з) запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

6.20. Умертвіння тварин

6.20.1 Умертвіння тварин допускається:

1) для одержання господарсько-корисної продукції;

2) для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;

3) за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;

4) при регулюванні чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини;

5) за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;

6) за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці.

6.20.2. При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:

1) умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;

2) приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;

3) забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;

4) переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;

5) умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.