Правила содержание животных в городе Одессе.

Правила для усиления ответственности владельцев животных за их содержанием; урегулирование отношений, возникающих в связи с наличием животных в городе, в том числе домашних и бездомных; урегулирование отношений между органом местного самоуправления и владельцами животных.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Правила розроблені відповідно до: Законів України “Про благоустрій населених пунктів”, “Про захист тварин від жорстокого поводження”, “Про місцеве самоврядування України”, “Про тваринний світ”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про ветеринарну медицину”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Методичних рекомендації з розроблення правил утримання домашніх тварин в населених пунктах, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 09.11.2007 р. № 175, Програми охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Одесі на 2007-2015 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007р. № 1388-V, інших нормативно-правових актів.

1.2. Ці Правила поширюються на фізичних та юридичних осіб, незалежно від форм власності (крім установ Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України), що утримують тварин на території міста Одеси.

Дія цих правил поширюється на поводження, утримання, розведення та регулювання чисельності тварин, незалежно від форм власності та інших речових прав на них.

1.3. Фізичні та юридичні особи, що поводжуються, утримують або/та розводять тварин, зобов’язані суворо дотримуватись вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», інших нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та цих Правил; не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей, а також іншим тваринам. При цьому не припускається порушення природних прав тварин, в тому числі через жорстоке поводження з ними або їх жорстоке умертвіння.

1.4. Поняття, що використовуються у цих Правилах мають таке визначення:

домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

безпритульні тварини — домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;

евтаназія — гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;

жорстоке умертвіння тварин — умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;

біостерилізація — позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);

жорстоке поводження з тваринами — знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів;

гуманне ставлення до тварин — дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;

карантинний майданчик — спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;

утримання в домашніх умовах — обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір’я окремого будинку;

притулки для тварин — неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин;

реєстрація домашніх тварин — система обліку тварин, яку здійснює орган місцевого самоврядування, шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази домашніх тварин;

ідентифікація домашніх тварин — біркування, чіпування, таврування тварин тощо, з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;

місце або зона для вигулу тварин — територія, на якій власник має право вільного вигулу тварини за умов дотримання вимог цих Правил;

навчально-дресирувальний майданчик для собак — це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак;

екскременти — відходи життєдіяльності тварини;

потенційно небезпечні собаки — собаки, згідно Переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, який наведено у Додатку, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки;

собаки, що визнані небезпечними, — собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України.

Інші поняття у цих Правилах вживаються у значенні, які наведені в Законах України “Про благоустрій населених пунктів” та “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

1.5. Порядок внесення змін до Правил.

Внесення змін до Правил здійснюється Одеською міською радою шляхом прийняття відповідного рішення.

Під час внесення змін до Правил зберігаються вимоги щодо їх громадського обговорення і розгляду пропозицій та зауважень до них.

Рекомендується один раз на три роки або за необхідності раніше розглядати питання щодо доцільності внесення змін до Правил.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ТВАРИН

2.1. Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Кількість тварин, що утримуються фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм належних для їх утримання умов. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства.

Місце утримання тварин має бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин з природним для них середовищем.

Власник тварини повинен забезпечити умови недопущення втечі тварини та нападу її на людей та інших тварин.

2.2. Утримання крупних диких тварин допускається лише в спеціалізованих закладах (зоопарки, цирк тощо) з обов’язковим створенням умов, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

В квартирах чи будинках допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі, і яким можуть бути забезпечені передбачені п.2.1. умови для утримання, за наявністю дозволу центрального виконавчого органу з питань охорони навколишнього природного середовища.

2.3. Домашніх тварин дозволяється утримувати:

  • домашніх тварин — у квартирах, де проживає кілька сімей, — лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
  • домашніх тварин — у “зоокутках” дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів — з дозволу відповідного органу за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини;
  • домашніх тварин — у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив’язі або без неї;
  • домашніх тварин — юридичними особами: для охорони — в обладнаних приміщеннях або на прив’язі; для дослідної мети — у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках;
  • собак — без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

2.4. Утримання собак без повідків і намордників дозволяється під час:

  • муштри на спеціальних навчально-дресирувальних майданчиках;
  • проведення виставок та змагань на спеціальних рингах.

2.5. При поводженні з тваринами не допускається:

  • використання оснащень, інвентарю та інших предметів, що травмують тварин;
  • примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
  • нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
  • використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

2.6. Власникам тварин забороняється:

  • утримувати тварин незареєстрованими та за відсутністю імунізації проти сказу;
  • кидати тварину, наносити ушкодження, залишати в безпомічному становищі, причиняти біль, нестерпні фізичні та психічні страждання, зумовлювати загибель тварини або здійснювати у відношенні до тварини інші неприпустимі дії;
  • відчужувати тварин у невстановлених для цього місцях;
  • утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових майданчиках, горищах, прибудинкових територіях тощо);
  • вигулювати собак без повідків, а потенційно-небезпечних порід також без намордників у невстановлених для цього місцях, окрім випадків, передбачених п. 2.4;
  • вигулювати собак потенційно небезпечних порід та тих, які визнані небезпечними, без повідка та намордника на території місць або зон для вигулу тварин;
  • заводити тварин у приміщення громадських будинків (магазинів, об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, культури та ін.), на території шкіл, дитячих майданчиків та ін. (без згоди власника);
  • вигулювати тварин на території пляжів, бульварів, скверів, садів та інших об’єктів природно-заповідного фонду, в місцях загального користування і масового відпочинку, необладнаних місцями вигулу тварин, без повідків та намордників;
  • купати та мити тварину в громадських місцях купання, пляжах, ставках, фонтанах;
  • вигулювати або виводити в місця загального користування хижих тварин, а також хворих на інфекційні захворювання, сільськогосподарських тварин (корів, кіз, коней та ін.) з метою випасу тощо;
  • продавати, купувати, показувати на виставках, перевозити всіма видами транспорту тварин без реєстраційного посвідчення та ветеринарних довідок або свідоцтв, що видаються установами державної ветеринарної служби, з відміткою про імунізацію проти сказу, яку проведено у встановлені строки;
  • викидати трупи собак, котів і інших тварин або ховати їх в непередбачених для цього місцях;
  • розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
  • розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
  • примушування до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання;
  • проведення генетичних змін на тваринах;
  • застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
  • інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

При проведенні больових процедур обов’язкове застосування знеболюючих препаратів.

2.7. Власники собак та інших тварин мають право:

  • виводити собак з жилих та інших приміщень, а також ізольованих територій в загальні двори або на вулицю тільки на короткому повідку (не більше1,2 м), а тих, які належать до категорії потенційно небезпечних порід, в наморднику, з обов’язковим забезпеченням безпеки людей;
  • транспортувати тварин усіма видами транспорту загального користування відповідно до правил транспортування тварин у даному виді транспорту, при обов’язковому забезпеченні безпеки людей;
  • вигулювати собак в місцях, спеціально відведених та облаштованих для цієї мети, без повідків та намордників;
  • проводити кремацію трупів тварин, ховати їх в передбачених для цього місцях.

2.8. Особа, яка утримує тварину, окрім обов’язків, передбачених п.п.1.2 та 2.1, зобов’язана:

а) дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття (у випадку утримання тварини у жилому приміщенні);

б) дбати про тварину, шляхом забезпечення її достатньою кількістю їжі та постійним доступом до води, а також іншими необхідними для життя потребами;

в) забезпечити тварині можливість здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

г) реєструвати тварин відповідно до вимог розділу 6 цих правил;

д) спускати собак з прив’язі лише на закритих територіях, що виключає можливість втечі, з дотриманням заходів безпеки людей та інших тварин;

е) при застосуванні тварин для охорони території розміщувати попереджувальний напис з інформацією про наявність собаки перед входом до відповідного приміщення чи території;

є) не допускати забруднення твариною квартири, приміщень, територій де вони утримуються, сходів, інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати екскременти тварини з подальшим видаленням до сміттезбірників;

ж) забезпечити наявність повідка та намордника, необхідних для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;

з) забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками (адреса, телефон власника, реєстраційний номер тварини);

и) забезпечити щорічну імунізацію тварин проти сказу;

і) забезпечити своєчасне надання тварині ветеринарної допомоги (обстеження, лікування, щеплення та ін.);

ї) негайно ізолювати тварину і звернутися до ветеринарного лікаря у разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання, особливо інфекційного, та повідомити відповідну установу державної ветеринарної служби;

й) у випадках падежу тварин – негайно повідомляти органи державної ветеринарної служби, а реєстраційні посвідчення повертати органу реєстрації тварин;

к) у випадках заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам – негайно повідомляти про це медичну або ветеринарну установу, а також негайно доставляти для огляду у ветеринарну установу тварину, яка заподіяла ушкодження здоров’ю людині або іншим тваринам;

л) відшкодувати в повному обсязі шкоду, заподіяну твариною майну юридичної або фізичної особи, власником тварини;

м) запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;

н) заключати договори на обов’язкове страхування відповідальності власників собак (відповідно додатку) за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

2.9. Якщо власником тварини є юридична особа, то адміністрація зобов’язана призначити особу, відповідальну за благополуччя тварини.

2.10. Домашні тварини підлягають тимчасовій ізоляції в разі, якщо на це є відповідне рішення органів державної ветеринарної служби, зокрема, у випадку завдання тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

2.11. Власники диких та сільськогосподарських тварин узгоджують з органами державної ветеринарної служби перелік та порядок проведення діагностичних та профілактичних заходів щодо цих тварин.

2.12. Продаж тварин дозволяється:

  • на території власника тварини;
  • в розплідниках племінних тварин, зареєстрованих належним чином;
  • в притулках (міні-притулках);
  • під час проведення спеціалізованих заходів (виставки, аукціони тощо);
  • на торгових місцях в спеціалізованих закладах торгівлі, обладнаних відповідним чином.

2.13. Умертвіння тварин допускається у наступних випадках:

  • для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
  • за необхідності умертвіння окремих тварин, які є невиліковно хворі або носії особливо небезпечного захворювання;
  • за необхідності оборони від нападу агресивної тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці;
  • сільськогосподарських тварин для одержання господарської корисної продукції.

Умертвіння тварин проводиться лише після письмової згоди ветеринарного лікаря.

При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:

  • умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин, забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи;
  • приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини.

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИГУЛУ ТВАРИН

3.1. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

 3.2. Особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані супроводжувати їх під час з’явлення поза місцями їхнього постійного утримання.

Забороняється супровід собак потенційно небезпечних порід та таких, які визнані небезпечними, особам яким не виповнилося 18 років, психічно хворим або фізично неспроможним керувати твариною.

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Особи, які утримують диких та сільськогосподарських тварин, не мають права виводити за межі місць їх постійного утримання тварин, без наявності дозволу державної ветеринарної служби та обов’язкового забезпечення безпеки людей.

 3.3. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:

  • безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
  • безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
  • безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною до транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
  • видалення екскрементів тварини.

Особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані відшкодовувати витрати за вбирання території від екскрементів, сміття тощо.

4. ОБОВ’ЯЗКИ ВЛАСНИКІВ СІЛЬСЬКООСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН ТА ПТИЦІ

4.1. Власники сільськогосподарських (продуктивних) тварин зобов’язані:

а) зареєструвати продуктивних тварин в центрі з ідентифікації тварин;

б) утримувати в чистоті приміщення для тварин та птиці, прилеглі до них території;

в) систематично здійснювати заходи боротьби з мухами та гризунами;

г) негайно повідомляти ветеринарну лікарню про кожен випадок захворювання чи падежу сільськогосподарської тварини та птиці;

д) доставляти сільськогосподарських тварин і птицю до ветеринарної лікарні для огляду, діагностичних досліджень та вакцинації в термін, встановлений ветеринарним лікарем, а в разі неможливості, викликати лікаря додому;

е) виконувати усі вказівки ветеринарного лікаря з проведення заходів, необхідних для попередження заразних захворювань тварини та птиці;

є) своєчасно вивозити гній на спеціально обладнані майданчики;

ж) в будівлях утримання худоби, де відсутня каналізація, встановити непроникний рідинозбірник з герметичною кришкою;

з) ввозити на територію м. Одеси сільськогосподарських тварин та птицю за наявності ветеринарного свідоцтва;

і) проводити забій тварин тільки на забійних пунктах після огляду її ветлікарем, та оформлення ветдовідки встановленого зразку;

ї) забій птиці та кроликів, що належать громадянам, може проводитись подвірно, з обов’язковим очищенням та дезінфекцією місця забою;

й) усі трупи сільськогосподарських тварин і птиці підлягають утилізації відповідно до вимог чинного законодавства України.

5. ПОРЯДОК ВИЛОВУ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН

5.1. Вилов та утримання безпритульних тварин з метою регулювання їх чисельності проводиться спеціалізованою організацією (комунальною установою) відповідно до Програми охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Одесі.

5.2. Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

5.3. Вилов домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

5.4. Виловлені тварини, які ідентифіковані, утримуються на протязі п’яти днів з дня їх вилову на карантинних майданчиках притулку, про що повідомляються їхні власники, і можуть бути їм повернуті впродовж цього терміну після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.

Якщо протягом п’яти днів власник не забирає тварину з Притулку, то вона вважається безпритульною і попадає під дію Програми охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Одесі.

У разі відмови особи, у якої тварина була на утриманні та в користуванні від набуття права власності на неї, ця тварина переходить у власність територіальної громади.

5.5. Перед поверненням до середовища мешкання чи власникам, тварини підлягають щепленню проти сказу.

6. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ

6.1. Реєстрація тварин проводиться з метою:

  • єдиного обліку цих тварин в місті, у т. ч. для організації пошуку загублених тварин та повернення їх власникам;
  • контролю за чисельністю безпритульних тварин;
  • здійснення контролю за дотриманням ветеринарно–санітарних вимог;
  • забезпечення епізоотичичного благополуччя;
  • вирішенню проблемних питань і конфліктних ситуації, пов’язаних з утриманням домашніх тварин.

6.2. Реєстрація проводиться одноразово і вважається дійсною протягом усього життя тварини.

6.3. Обов’язкову реєстрацію здійснює спеціально уповноважене Одеською міською радою підприємство.

6.4. Обов’язковій реєстрації підлягають тварини, що належать на правах власності або інших підставах фізичним або юридичним особам і перебувають на території м. Одеси.

Власник повинен зареєструвати тварину протягом 30 діб з моменту її отримання.

Особи, які проживають (зареєстровані) поза межами м. Одеси, але перебувають на території м. Одеси з твариною більше 30 діб, повинні зареєструвати тварину у встановленому порядку.

6.5. У випадках втрати реєстраційного посвідчення тварини, зміни її власника або місця його проживання (реєстрації) обов’язково проводиться перереєстрація тварини.

Тварини, власники яких не здійснили перереєстрацію, вважаються зареєстрованими не належним чином.

6.6. Реєстрація або перереєстрація тварин здійснюється в приміщенні спеціальноуповноваженого Одеською міською радою підприємства, у т.ч. його районних представництвах, службових приміщеннях житлово–експлуатаційних організації (КП «ЖКС», СОНів та ін. відповідно до узгодженого графіку) за місцем проживання (реєстрації) власника, інших приміщеннях (ветлікарнях).

В окремих випадках реєстрація або перереєстрація тварин може проводитись безпосередньо за місцем проживання (реєстрації) власника.

6.7. Сплата за реєстрацію (перереєстрацію) тварини проводиться безпосередньо під час проведення реєстрації, відповідно до встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради тарифів.

6.8. Для реєстрації або перереєстрації власник тварини повинен мати при собі паспорт або свідоцтво про реєстрацію (для юридичних осіб), відповідний документ, що підтверджує наявність у нього пільг та інші документи, що підтверджують проведення протиепізоотичних заходів (щеплень) у тварини, її походження та ідентифікації, договір обов’язкового страхування відповідальності власника собак, передбачених додатком 1.

Присутність тварини, яку реєструють, є обов’язковою при проведенні реєстрації.

6.9. Процедура реєстрації передбачає заповнення відповідної форми з відомостями про власника тварини, виду тварини, породи, клички, дати народження або відчуження, проведення протиепізоотичних заходів (щеплень) та інше із подальшим внесенням цієї інформації до загальної електронної бази даних непродуктивних тварин в м. Одесі. Ця інформація є конфіденційною та надається лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

6.10. Під час звертання до спеціально уповноваженого Одеською міською радою підприємства про реєстрацію або перереєстрацію тварини, протягом робочого дня власнику зареєстрованої тварини видається реєстраційне посвідчення та номерний індивідуальний знак (жетон) тварини. Підприємство зобов’язане ознайомити власника з Правилами утримання тварин у м. Одесі (факт ознайомлення з документами підтверджується підписом власника тварини).

6.11. Юридичні або фізичні особи, крім визначених пільгових категорій, які утримують собак, обов’язково сплачують за утримання собак відповідно до встановлених тарифів.

За утримання собак їх власники сплачують балансоутримувачам будинків — житлово–експлуатаційним організаціям (КП «ЖКС», СОНам та ін.) плату.

7.  КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ

7.1. Контроль за додержанням цих Правил на території міста Одеси фізичними особами, підприємствами, установами і організаціями в межах своїх повноважень здійснюється: органами державного ветеринарного нагляду, районними адміністраціями Одеської міської ради, управлінням екологічної безпеки Одеської міської ради, управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради; комунальними підприємствами, які обслуговують житловий фонд та прибудинкові території; органами внутрішніх справ, інспекцією з благоустрою міста Одеської міської ради, органами самоорганізації населення; громадянськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, громадськими організаціями, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження.

7.2. За порушення цих Правил фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

7.3. Міліція в порядку, встановленому Законом України “Про міліцію”, має право на застосування вогнепальної зброї до домашньої тварини в разі, якщо її поведінка створює загрозу для здоров’я людини.

Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, у сфері благоустрою населених пунктів громадськими інспекторами з благоустрою.

Громадські інспектори здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства.

Контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження може здійснюватися згідно із законодавством громадськими організаціями, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження.

8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

8.1. Останній абзац п. 2.7 набирає чинності з моменту облаштування місця для кремації та поховання трупів тварин;

8.2. Розділ 6 набирає чинності з моменту затвердження статуту спеціально уповноваженого Одеською міською радою підприємства.